спектакль Пригоди Тома Соєра Київ 2026-01-11 15:00 Театр Юного Глядача (ТЮГ)
- Автор - Марк Твен
- П'єса - Ярослав Стельмах
- Вірші - Олександр Вратарьов
- Режисер - з. д. м. України Костянтин Дубінін
- Композитор - Роман Бегей
- Балетмейстерка - Людмила Глушко
«Пригоди Тома Соєра» у Театрі Юного Глядача: подорож у дитинство, що не втрачає кольору з роками
Є історії, які не старіють, скільки б часу не минуло від моменту їх написання. Саме такою є повість Марка Твена про Тома Соєра — хлопчика, який ніколи не сидить на місці, завжди шукає пригод і вміє мріяти так, як вміють лише діти. У постановці Театру Юного Глядача цей образ набуває особливого звучання — теплого, щирого, знайомого, ніби хтось розгорнув старий, трохи пожовклий від часу, альбом дитячих спогадів.
Том — не просто бешкетник. Він — живе серце цієї історії
Том Соєр — сирота, якого виховує добра, але сувора тітонька Поллі. У її домі хлопець мешкає разом зі зведеним братом Сідом і сестрою Мері. Але справжнє життя Тома — поза стінами дому: на вулицях маленького містечка, серед друзів, у лісі, біля річки чи навіть на кладовищі опівночі. Це хлопець, у якому кипить енергія, який ніколи не втомлюється вигадувати нові витівки, і водночас — здатний на глибоку емпатію, відданість і мужність.
Його світ — це світ без фільтрів, щирий, іноді наївний, іноді жорстокий, але завжди справжній. І саме за це глядач любить Тома: він не ідеальний, але в цьому — його цінність. Він сміється, помиляється, бореться, страждає і — знову йде вперед.
Гек — друг, з яким не страшно навіть проти всього світу
Гекльбері Фінн — ще один беззаперечний герой цієї історії. Незалежний, зухвалий, з тією особливою дитячою мудрістю, яку не дає жодна школа. Саме Гек стає справжнім другом Тому, і разом вони створюють дует, який запам’ятовується надовго. Їхня дружба — це щось більше, ніж просто спільні пустощі. Це довіра, свобода, здатність приймати один одного з усіма дивакуватостями.
Разом хлопці переживають безліч пригод: шукають скарби, тікають із дому, пробираються до печер, і навіть випадково стають свідками справжнього злочину. Але навіть у найскладніші моменти вони залишаються собою — відкритими, щирими, живими.
Історія, яка нагадує, що дорослішання — це не втрата, а шлях
Коли в містечко приїжджає чарівна Беккі Тетчер, у серці Тома з’являється нове — досі невідоме почуття. Його перше кохання — смішне, сором’язливе, трохи безглузде — надзвичайно людяне й зворушливе. Воно відкриває ще одну грань Тома: здатність бути ніжним, турботливим, уважним, навіть якщо це важко для такого вільного та нестримного характеру.
А ще — саме завдяки цьому почуттю Том починає усвідомлювати, що відповідальність і відвага — не порожні слова. Він уже не просто тікає від нудьги. Він діє, коли потрібно захистити. Він обирає правильне, навіть коли страшно.
Театр, що повертає в дитинство — з усмішкою, світлом і любов’ю
У виставі Театру Юного Глядача відчувається не просто уважне ставлення до першоджерела, а щира любов до дитячого світу. Режисура зберігає дух оригіналу, додаючи легкий гумор, динаміку та влучну емоцію. Декорації відтворюють атмосферу маленького американського містечка — з парканами, що їх треба білити, з лавками, де сидять бабусі, з пічкою, що пахне домашнім теплом.
Актори не грають дітей — вони стають ними. І саме тому глядачі — і малі, і дорослі — повністю занурюються в цю історію. Вони не просто спостерігають, а згадують, як це — коли віриш у пригоди, у справжню дружбу і у власну здатність змінити щось навколо.
Для кого ця вистава?
Для всіх. Для тих, хто ще тільки росте, і для тих, хто вже давно виріс, але носить у собі світло дитячих мрій. Це історія, яка надихає сміятись, бігти, шукати, помилятись і не боятись. Вона проста — і в цьому її глибина. Вона добра — і в цьому її правда.
Післямова, що гріє довго
«Пригоди Тома Соєра» — не просто класика. Це пам’ять. Це голос дитинства, що іноді стихає у щоденній метушні. І саме ця вистава дає йому зазвучати знову — гучно, щиро, по-справжньому. Вона дарує нагадування: ми всі колись були тими, хто шукає скарби. І варто про це не забувати.
