спектакль Поліанна Київ 2025-12-28 15:00 Театр Юного Глядача (ТЮГ)
- Автор - Елеонор Портер
- Режисер-постановник - н. а. України Віктор Гирич
- Сценографія - Олексій Вакарчук
- Художниця з костюмів - Катерина Корнійчук
- Музичне оформлення - Володимир Борисов
- Хореографка - Оксана Чала
«Поліанна» в Театрі Юного Глядача: вистава, яка вчить бачити світ серцем
У столичному Театрі Юного Глядача оживає одна з найтепліших історій світової літератури — повість Елеонор Портер «Поліанна». Це не просто вистава для дітей — це тонка, зворушлива і глибока розповідь про силу доброти, здатність змінювати світ навколо себе і неймовірну важливість вміння радіти навіть найдрібнішим проявам життя.
У чому суть? Не в подіях, а в погляді на них
«Поліанна» — це історія про сироту, яка опиняється в домі суворої і відлюдькуватої тітки, пані Поллі, після смерті свого батька. Здавалося б, це черговий сюжет про важку долю дитини, але все змінює сама Поліанна. Її світогляд вражає: вона не заперечує труднощів, не тікає від болю — вона вчиться бачити в усьому те, за що можна радіти. І саме це стає головним посилом вистави.
Поліанна не чарівниця і не вигаданий персонаж із казки. Вона — дитина, яка навчилася жити з відкритим серцем і світлим розумом. Її внутрішня здатність знаходити привід для радості, навіть у найтемніші моменти, стає тим світлом, що освітлює життя інших.
Персонажі, які змінюються поруч із глядачем
Коли Поліанна потрапляє до маленького містечка, вона наче відкриває мешканцям нову мову — мову добра, вдячності й щирості. Її вплив на дорослих навколо не зводиться до дитячої безпосередності — вона вчить їх дивитися на світ інакше.
Пані Поллі поступово розкривається перед нами зовсім з іншого боку: жінка, що все життя ховалася за правилами й принципами, починає розуміти, наскільки важливі прості почуття — тепло, турбота, прощення.
Лікар Чилтон, місіс Сноу, навіть місцевий священник — усі вони, здавалося б, дорослі й досвідчені, а насправді — самотні й загублені, і саме присутність Поліанни допомагає їм повернутися до самих себе.
Гра в радість — не дитяча забавка, а філософія життя
Вигадана ще її батьком «гра в радість» — це не просто сюжетний хід. Це справжня життєва стратегія, яка звучить як відкриття: навчитися бачити хороше там, де, здається, нема нічого доброго. Це не наївність, не втеча від реальності — це активна життєва позиція, яка дозволяє не зламатися.
Навіть коли трапляється справжнє випробування, і Поліанна стикається з болем, її внутрішній світ не руйнується. Це момент, коли і глядач починає розуміти: ця історія — не просто про дитину, це про кожного з нас. Про те, як важливо не втрачати віру, навіть коли зникає надія.
Чому ця вистава — для всіх
Попри дитячого головного героя, «Поліанна» — вистава, що резонує з глядачем будь-якого віку. Для дітей це приклад щирості, віри в добро, здатності допомагати іншим. Для дорослих — нагадування, що доброта не вимагає нічого, крім відкритості серця. Іноді ми забуваємо, що саме з таких дрібниць, як усмішка чи добре слово, починаються великі зміни.
Сценічна мова — тиха й глибока
Режисерська робота в цій постановці — максимально делікатна. Немає зовнішнього пафосу, яскравих спецефектів чи гучних рішень. Вистава розгортається ніжно, майже камерно, і саме в цій тихості — її сила. Атмосфера передається завдяки світлу, музиці, тонким діалогам і чудовій акторській грі, яка не «грає» дитину, а проживає її правду.
Післямова, яка залишається надовго
«Поліанна» — це вистава, що не завершується разом із фінальним поклоном. Її думка продовжує звучати в тиші після оплесків. Можливо, вона змусить когось інакше глянути на себе, знайти сили в складній ситуації чи просто згадати, як це — радіти просто так. І якщо хоча б одна людина після перегляду усміхнеться світу — ця історія виконала свою місію.
Театр Юного Глядача дарує не просто виставу — він дарує надію. І в цьому — його справжнє мистецтво.
