спектакль Параджанов. Балкон дитинства Київ 2025-12-25 18:00 Київський театр драми і комедії на лівому березі Дніпра
- Автор - Аліса Гладкова
- Режисерка - Аліса Гладкова
- Сценографка - Марія Погребняк
- Продюсер - Максим Добролюбов
- Анімація - Ася Кравчук
- Композитор - Віктор Рекало
- Балетмейстерка - Інна Фалькова
- Хормейстерка - Ольга Бихун
- Викладачка грузинської мови - Ольга Маркіна
Параджанов. Балкон дитинства Київ Театр на лівому березі Дніпра
«Щоб стати режисером, мало вивчити ремесло – таким народжуються», – так ніби говорить сам Сергій Параджанов, згадуючи, як у дитинстві організовував навколо себе невеличкий всесвіт із друзів, сусідських дітей, вигаданих історій та домашніх вистав. Це той стан, коли ще зовсім малий хлопчик раптом бере на себе сміливість керувати грою інших, вигадує власну містерію, придумує рух, пластику, настрій сцени і трохи «мучить» близьких своєю невичерпною фантазією та артистизмом. Бажання повернутися у це безстрашне й вільне дитинство, затриматися там бодай подумки – ніби лейтмотив усього його життя й творчості.
«Параджанов. Балкон дитинства» – це театральна подорож до витоків митця, своєрідний ритуал повернення до себе малого. На очах глядачів вимальовується шлях через перші захоплення, сміливі мрії, дитячі страхи й потаємні бажання. Саме з цього хаотичного, але такого живого внутрішнього світу згодом народяться його великі фільми, впізнавані мізансцени, яскраві символи, тонкі метафори та особливий почерк, який неможливо сплутати ні з ким іншим. У виставі простежується, як кожен спогад, кожен жест, кожен погляд із балкона на двір перетворюється на зернину майбутнього шедевра.
Це родинна історія, що органічно поєднує документальність і поетичну вигадку. Постановка створена для всієї родини – її однаково цікаво дивитися і підліткам, і дорослим, які пам’ятають Параджанова як легенду світового кіно. Ми присвячуємо цю виставу його дитинству й рідному Тбілісі – місту, де у вузьких вуличках змішується сміх, музика, запахи кухні, старі легенди, жарти сусідів і тихий шепіт історії. На сцені з’являється Тбілісі, наповнений дивакуватими характерами, любов’ю, сімейними оповідками, фантазіями та невидимою присутністю предків, які ніби ведуть маленького Сергія за руку, підказуючи йому, у що гратися й що запам’ятати назавжди.
Як із цього чутливого, іноді розгубленого, але завжди допитливого хлопчика формується великий художник? Які події, зустрічі, образи й дитячі «таємні місця» стають тим фундаментом, на якому виростає майбутній геній? Вистава обережно торкається цих запитань, не даючи готових відповідей, а радше пропонуючи глядачам разом простежити, як звичайні епізоди дитинства – розмови на кухні, тінь від фіранки, голос сусідки у дворі, сміх друзів на тому самому балконі – стають матеріалом для великого мистецтва.
Атмосфера постановки – ніби прогулянка по старому тбіліському подвір’ю, з якого все видно трохи збоку: і Верх, і Низ, і сцени маленької щоденної драми, і тиху радість, і перші відчуття несправедливості. Це занурення в світ дитячих ігор, де будь-який стілець може стати троном, простирадло – завісою, а балкон – своєрідною сценою, на яку рано чи пізно вийде майбутній режисер.
Ми запрошуємо вас на цей умовний «балкон дитинства» Сергія Параджанова – подивитися вниз на двір його пам’яті, зазирнути у вікна його перших мрій і доторкнутися до таємниць, з яких народжується талант. Можливо, разом із історією митця ви згадаєте й власні дитячі сни, і зрозумієте: у кожного генія колись були маленькі кроки, зроблені босоніж по теплому балкону рідного дому.
