концерт О, возлюбленний Сине Київ 2026-03-15 17:00 Андріївська церква
Концерт «О, возлюбленний Сине» в Києві — це особлива музична подія для тих, хто шукає не просто гарний вечір, а глибоке, зосереджене переживання музики в просторі, де кожен звук набуває змісту. У стінах Андріївської церкви ця програма звучить особливо природно й переконливо, адже поєднує духовну традицію, історичну пам’ять і тонку красу раннього бароко. Подію представляє Національний будинок музики.
Програма концерту побудована навколо творів, які особливо сильно відгукуються в час Великого посту. Для християнської традиції це період тиші, внутрішнього очищення, молитви та уважного погляду всередину себе. Саме тому музика тут стає не фоном, а майже продовженням роздумів і молитви. Духовні псальми, канти, мотети й інструментальні твори, що звучатимуть цього вечора, звертаються до тем любові, надії, смирення, довіри до Бога й пошуку внутрішнього світла.
Назва концерту походить від духовного псальма Дмитра Туптала «О возлюбленний Сине». Цей твір задає настрій усій програмі — щирий, проникливий, позбавлений зовнішньої ефектності, але глибоко емоційний. Поруч із ним звучатимуть інші духовні піснеспіви Дмитра Туптала, зокрема «Воплю к Богу в біді моїй» та «Імам аз своєго Ісуса моєго». У цих творах відчувається жива, людська інтонація — не абстрактна урочистість, а справжнє звернення душі, яка шукає підтримки, розради й опори.
Особливу цінність програми створює поєднання української духовної музики XVII–XVIII століть із італійським раннім бароко. У межах одного концерту зустрінуться різні музичні світи, які насправді дивовижно близькі за настроєм і духовною глибиною. У програмі прозвучать твори Джованні Паоло Чіми, Джованні Леґренці, Доменіко Ґабрієллі, Боніфаціо Ґраціані, Джованні Джироломо Капсберґера, Бенедетто Марчелло та Епіфанія Славинецького. Таке поєднання дає змогу почути, як українська й італійська музичні традиції перегукуються між собою через образи молитви, просвітленого смутку, надії й спокою.
Окремої уваги заслуговують українські духовні пам’ятки, що ввійшли до програми. Серед них — анонімний твір «Кто кріпко на Бога уповає» у музичній редакції та гармонізації М. Корчинського, Ф. Прокоповича, Р. Стельмащука, Б. Корчинської, а також псальм «Радуйся Маріє, Дівам Царице», записаний ще 1649 року та віднайдений і розшифрований І. Кузьмінським. Такі твори мають не лише художню, а й культурну вагу, бо повертають сучасному слухачеві музику, яка довгий час залишалася поза широкою увагою, хоча є важливою частиною української духовної спадщини.
Андріївська церква в цьому концерті є не просто локацією, а повноцінною частиною задуму. Її архітектура, атмосфера та акустика створюють той рідкісний простір, у якому старовинна музика розкривається особливо тонко. Саме тут природно звучить діалог двох культур — України та Італії. Архітектурна велич храму, камерність виконання й чистота історичних тембрів допомагають слухачеві не поспішати, не відволікатися, а справді вслухатися в кожну фразу.
Програму виконають музиканти, які вміють працювати з ранньою музикою делікатно, глибоко й без зайвого пафосу. У концерті беруть участь Олеся Люба, сопрано, Роман Меліш, тенор і контратенор, Максим Бережнюк, сопілки, Тетяна Гречанівська, віолончель, Ігор Тарновецький, теорба, та Наталія Фоменко, клавесин і орган-позитив. Такий склад виконавців дає змогу передати музику в її тонких барвах — від майже невагомої молитви до насиченого, живого ансамблевого звучання.
Liatoshynskyi Capella: Early Music Ensemble послідовно працює з українським бароковим надбанням, повертаючи його в сучасний культурний простір не як музейну рідкість, а як живу традицію. У програмі «О, возлюбленний Сине» це відчувається особливо сильно. Тут немає відстані між давньою музикою і сьогоднішнім слухачем. Навпаки, старовинні псальми й канти звучать напрочуд близько, бо говорять про речі, які не втрачають значення: віру, любов, втрату, надію, терпіння й пошук сенсу.
Цей концерт підійде тим, хто цінує камерні події з глибоким змістом, любить сакральний простір, історичні інструменти й музику, що не нав’язує емоцію, а дозволяє прожити її внутрішньо. «О, возлюбленний Сине» — це не просто концертна програма, а можливість на деякий час вийти з міського шуму, зупинитися й побути в просторі тиші, де музика звучить як уважна розмова з душею.
У Києві такі події завжди мають особливу цінність, бо поєднують високу виконавську культуру, духовну глибину й відчуття живого зв’язку з українською традицією. Саме тому концерт в Андріївській церкві може стати одним із тих вечорів, після яких не хочеться одразу говорити — хочеться ще трохи побути в тиші й зберегти в собі це світло.
