спектакль «Маестро Азнавур. Une vie dʻamoure » Моновистава Петра Миронова Київ Театр «Колесо»
«Маестро Азнавур. Une vie d'amour»
Життя як пісня: Шарль Азнавур на сцені українського театру
Це не просто вистава. Це — інтимна розмова із душею великого митця. «Маестро Азнавур. Une vie d'amour» — прониклива моновистава за мотивами життєвих спогадів Шарля Азнавура, створена сучасною українською драматургинею Тамарою Альохіною. На сцені оживає не лише голос, а ціла епоха — багатогранна, емоційно наповнена, виткана з музики, кохання, втрат і мрій.
Про що говорить Маестро?
Шарль Азнавур — це не просто ім’я. Це символ французького шансону, голос, який умів говорити про найтонші порухи людської душі. У п'єсі, написаній на основі його мемуарів, він постає перед глядачем без пафосу, без сцени і світла софітів — справжнім, чесним, зворушливо відвертим. Його історія — це не тільки шлях до слави, а й хроніка боротьби з внутрішніми сумнівами, історія митця, що завжди залишався вірним собі.
Один актор — цілий всесвіт
Петро Миронов, що втілює Азнавура на сцені, не просто грає роль — він проживає її кожної миті. Його акторська майстерність, глибока інтонація, тонке відчуття ритму і сенсу слова створюють справжній сценічний портрет Маестро. Це не біографічне чтиво — це музично-драматичне занурення у життя, в якому голос і мовчання, музика і паузи рівною мірою значущі.
Визнання за кордоном і в Україні
Ця вистава вже встигла здобути міжнародне визнання. У 2022 році на VIII Міжнародному театральному фестивалі «Перехрестя» в Литві вона отримала перемогу в номінації «Синтез музики та слова», підтвердивши унікальність сценічної мови, що поєднує глибокий текст і музичну енергетику. Також вистава брала участь в XVIII Міжнародному фестивалі моновистав «Atspindys» у місті Висагінас, що стало ще одним підтвердженням її художньої сили й емоційного резонансу.
Чому варто побачити?
«Маестро Азнавур» — це більше, ніж монолог. Це діалог з глядачем. Це музика, яка лунає навіть у тиші, слова, що резонують у душі, і настрій, який залишається з вами надовго. Це нагода відчути життя крізь пісні, згадати про кохання, що не згасає, і про мистецтво, що надихає навіть після того, як гасне світло в залі.
Це вистава для тих, хто вміє слухати не тільки вухами, а й серцем. І для тих, хто розуміє, що справжнє мистецтво — поза часом.
