спектакль Kyiv Modern Ballet. Друзі. Завтра. Раду Поклітару Київ Київський театр опери та балету
Kyiv Modern Ballet. «Друзі» / «Завтра». Раду Поклітару — Київ, Київська опера
У Київській опері на вас чекає вечір, який легко “вимикає” буденний шум у голові й повертає відчуття, що мистецтво може говорити дуже прямо — без зайвих пояснень. Два одноактні балети — «Друзі» та «Завтра» у постановці Раду Поклітару — працюють як два різні стани: один ближчий до тепла й людської близькості, другий — до передчуття змін і внутрішнього руху вперед.
Цей вечір тримається на трьох речах, які тут зійшлися ідеально: фантастично точна хореографія, сильна акторська присутність танцівників і музика, що не просто “супроводжує”, а веде за собою. У програмі звучать твори P. Vasks та F. Chopin — і це той випадок, коли контраст композиторів додає глибини всій історії: десь музика болить і світиться одночасно, десь — підкреслює ніжність, крихкість або напруження, яке назріває між людьми. У результаті виходить цілісний симбіоз, де кожна деталь підсилює іншу — рух не існує без звуку, а звук ніби знаходить тіло в танці.
Балети «Друзі» та «Завтра» — це ще й про почерк Поклітару: у нього завжди багато правди в дрібницях. Не обов’язково знати “сюжет” наперед, щоб зчитувати сенси. Тут важливі погляди, паузи, дистанція між людьми, раптове зближення або відштовхування — усе те, що ми переживаємо щодня, але рідко встигаємо осмислити. І саме тому вистава зачіпає: вона говорить не абстрактно “про життя”, а дуже впізнавано — про нас.
Не випадково сам Раду Поклітару якось сказав в інтерв’ю: «Я належу до тієї категорії людей, які не люблять обіймати посади й отримувати гроші за роботу, яку виконую погано. Якщо я за щось беруся, то обов’язково це роблю якісно». Вечір «Друзі» та «Завтра» у виконанні Kyiv Modern Ballet знову підтверджує ці слова — у ньому відчувається дисципліна, точність і чесність: нічого “для галочки”, нічого випадкового, усе зібрано так, щоб працювало на емоцію.
Якщо хочеться вистави, після якої не просто “сподобалось”, а ще й є про що помовчати дорогою додому — це саме той формат. Тут і краса руху, і сильна музика, і відчуття, що танець може сказати про дружбу, вибір і завтрашній день набагато більше, ніж довгі монологи.
