спектакль Дім божевільних Київ Київський академічний театр Актор
«Дім божевільних» — заплутана італійська комедія, де нормальність під питанням
Це не просто смішна вистава — це справжній театральний карнавал, у якому кожен герой — то лікар, то пацієнт, а межа між вигадкою й реальністю розмивається настільки, що самі персонажі вже не впевнені, ким вони є. «Дім божевільних» — комедія, що зриває маски й оголює людську природу в усьому її абсурді, наївності, а іноді — неймовірній чарівності.
У центрі історії — Чічілло, молодий чоловік із апетитом до авантюр, але без особливих успіхів у житті. Свого часу він вступив до медичного університету, але незабаром кинув навчання, віддавшись пристрасті до азартних ігор. Замість диплома лікаря — борги, замість кар'єри — суцільна низка провалів.
Та доля несподівано підкидає йому шанс: у гості приїздить його багатий дядько Феліче, який переконаний, що племінник уже став видатним лікарем-психіатром. І Чічілло, не бажаючи розчаровувати щедрого родича, вигадує грандіозну аферу: оголошує, що не лише отримав диплом, а й відкрив власну успішну клініку для душевнохворих.
Тепер йому потрібно не лише підтримати брехню, а й створити переконливу ілюзію психіатричної лікарні. Для цього він перетворює звичайний хостел на «лікувальний заклад», а його строкатих мешканців — на псевдопацієнтів. І отут починається справжнє божевілля. У цьому несподіваному театрі абсурду з’являються фанатичний скрипаль, травмований офіцер, актор без сцени й мама-одиначка, яка має свою драму. Кожен із них і без діагнозу — персонаж, якого не вигадаєш навмисне.
Ситуація ускладнюється, коли дядько виявляє бажання особисто побачити результати «лікування». Від цього моменту вистава перетворюється на шалену гонку за правдою, де не зрозуміло, хто божевільний по-справжньому, а хто — лише удає.
Комедія «Дім божевільних» створена за п’єсою знаменитого італійського драматурга Едуардо Скарпетта, проте адаптована сучасною постановкою Театру АКТОР так, що звучить напрочуд актуально. Цей сюжет легко читається як метафора сучасного суспільства, у якому маски надягають частіше, ніж їх знімають, а справжнє обличчя кожен ховає за вигаданим образом — задля комфорту, вигоди, або просто звички.
Режисура енергійна, сповнена неочікуваних ходів, а акторська гра — емоційна, тонка й блискуче точна. Кожна сцена — це не просто смішна ситуація, а епізод, у якому глядач упізнає себе, свої страхи, звички чи знайомих.
«Дім божевільних» — вистава, яка не тільки веселить, а й провокує. Вона ніби каже: подивись уважніше на світ довкола, і, можливо, ти побачиш, що трохи «ненормальним» буває кожен. І в цьому — щось справжнє, живе й дуже людяне.
Це вистава, після якої виходиш із залу з посмішкою, вдячністю за добре проведений час і легким відчуттям — світ не такий вже й серйозний, як ми часом вважаємо.
